За столом схилилась вчителька моя

1.Зазирає  сонечко  у  шкільне  вікно,
     Промінцем  привітає  нас  усіх  воно,
     Зазирне  в  підручники,  в  зошити  шмигне,
     І  як  мама  ніжно  за  плечі  обійме.

2.  За  столом  схилилась  вчителька  моя,
       І  не  зрозумієш  втомлена,  чи  то  вона  сумна,
       Погляд  насторожений  дивиться  на  нас,
       Мабуть  когось  маяти  буде  у  цей  час.


3.Скінчились  уроки,  в  класі  тишина,
     Коло  неї  наших  зошитів  стопа,
   Все  це  їй  провірити  треба  й  оцінити,
   І  своїм  синам  трохи  часу  приділити.

4.На  стіні  годинник  часу  лік  веде,
     Завтра  знову  сонечко  зійде,
     Усміхнеться  ніжно  змореній  землі,
     Завтра  знову  в  школу  треба  йти  мені.

5.В  школі  мої  друзі,  чути  гомін,  сміх,
     Наша  рідна  вчителька  привітає  всіх,
     Скільки  в  її  слові  ніжності,  тепла,
     Знов  вона  весела,  бо  вона  така.

05.10.2003

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187032
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.04.2010
автор: Люба Луценко