Ти під серцем носиш не мою дитину,
Хоч мені клялася у коханні ти,
Хоч у цілім світі ти – одна єдина
І не буде більше щастя у житті…
Я піду… Де небо не таке гаряче,
Де осінні зорі запалають знов,
Де зелені трави вранці рясно плачуть
Росами й піснями про святу любов.
Щастя є на світі. Крапля. Річка. Море.
Озирнись – й побачиш, де воно бринить.
Де червоних маків зеленіє поле,
Де волошки гріють сонячну блакить…
Знов бузок розквітне навесні на схилах,
Будуть сірі очі і веселі дні…
Жайворонок кличе знову свою милу,
На світанку гаснуть золоті вогні…
В тих світанках й росах ти знайшла дорогу
У краї, де мене не чекають вже…
Я поставлю свічку, помолюся Богу
За тебе, кохана… Мрія ти лише…
Кожну мить, що згасла, кожну свою мрію
Збережи у серці, щастя не забудь…
І воно озветься… Вірю в це я, вірю,
Хоч для нас з тобою його не вернуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186304
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2010
автор: Шура М