Стискаються хмари незримо,
Посилають краплі свої,
Які летять з неба невпинно
На плечі та скроні мої.
Зливають дощами- слізьми,
Змивають вони наші сліди,
Що залишили на землі,
Вчора, сьогодні та в інші дні.
Я ступатиму завтра знову
По землі , тими ж кроками,
Шукаючи нову дорогу,
Йдучи до мрії, роками:
Залишити назавжди сліди
У сфері Всесвіту й життя,
Змінивши стереотипи,
Зробити відкриття небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186259
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2010
автор: Макієвська Наталія Є.