А на другий день зими
Ранок став, як ніч. Такий же темний...
І бездонний... І такий же мертвий...
Це був другий день зими.
Маму в другий день зими
Так раптово вічність відібрала...
Так багато мамі не сказала
Вранці, в другий день зими.
Свічка в другий день зими
На столі під образом горіла...
А в душі навіки вечоріло:
З мамою прощались ми.
2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186201
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2010
автор: Радченко