Не відчуваю пристрасті в словах.
Вже не почую подиху на скронях.
Ти білим птахом моїм віщим став,
усе минуле миттю промайнуло.
Один єдиний в моїм світі ти.
Моє надхнення, біль, моя отрута.
Уже і сніг зими давно розтав,
не може щастя ве́сни проминути.
Тебе чекаю вранці й уночі.
Тобі свої вірші я подарую.
Знов олівець зжимаючи в руці
тебе малюю, ту любов забуту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185758
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2010
автор: Лёля Джем