Я пріюсь, молюсь, потураюсь, -
Я втіленням мети стаю.
Я порожнечею омиваюсь
Й ледь знов народженим стаю!
Я знаю ця бля-ласка дивна
І дивний, хто не збагнув її,
Знаннями чатував в Маріанській прірві,
Від кисню ледь не позбувшись голови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185147
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2010
автор: wolfpip