Псевдоеліта

Талант  без  підготовки
Ходять,  всих  однакові  плями,  ще  й  пожовкi.
Скажи  мені  і  ти  себе  почуєш,  -
Бог  дав  всім  все  різне,
Чого  ж  ти  лиш  з  одного  все  тамуєш?
І  все  спочаку  було  чистим,  
А  ти,  чим  би  небуть,-  шмат  значить  тебе  вгамує?  
І  не  чуєш  ти  свого  серця
Вам  дають,  а  серце  беруть  із  собою,
А  без  нього  що  небуть  і  в  щастя,
Щастя  не  біжить  всім  по-колу.
А  тобі  вже  й  не  треба  те  щастя,
Ти  біжиш  і  не  можеш  вибратись  з  кола.
Заберається  щастя  по  жилах,
Серце  забрали  та  ще  й  зупинили.
Ви  померли  ,-  і  що  ви  зробили?
Ви  живі,-    вам  шматочок  вручили
І  побігло-  поперло  угору:
Молять,  просять  ,чого  до  смерті  так  і  не  збагнули!
А  те  щастя  правдиве,  зовсім  не  вгорі
І  що  шукати,  серце  забрали  без  бою,  
залишили  усим  аби-щоби,
а  воно  забрало  всі  сили.
І  тлумачать  нам  кожен  на  лад  свій  
в  користь  свого  щастя  та  горя.
Серця  забрали,-  невже  ми  здалися  без  бою?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185146
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2010
автор: wolfpip