Замість жита я посіяв квіти,
Тішить серце в полі їх краса,
Хто зуміє мене зрозуміти,
І не дивитись в докорі скоса?
Скільки коштує в житті ота миттєвість,
Що дарує оку диво-світ,
Не практичність,безкорисність,антиревність?
Це безцінний Божий заповіт...
Замість суму я лишив собі надію,
Хоч всі мені говорять,що вона пуста,
По іншому я жити вже не вмію,
Навіщо жити,як не вірити в свої літа?
Не вбивайте романтичні мрії,
У недосяжності вони однак близькі,
Бо душа у вас ніколи не зчерствіє,
Якщо чутиме їх відгуки дзвінкі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185053
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.04.2010
автор: Межа реальності