[b]ВИШНЕВА НІЧ[/b]
Ніч гаряча під вишнями
Танула в миті,
В падоцвіті весні́ла,
Стелилась в туман.
Ти у теплому зли́тті
Від зо́рей тих мліла
В ласках дивних трави
Вигинаючи стан...
І сипав цвіт
Дощ з цілунків рясни́х,
Нарікши вишні ніч твоєю,
Щоб кожним пелюстком він встиг
Торкнутися й назвать своєю
Чарі́вну квітку мрійних снів,
Ним не очікувану навіть.
Здавалось, з ними безліч слів
Кохально-ніжних вилунають.
Здавалося, уся весна
Тоді вишнево шепотіла
Оті чаруючі слова,
Які ти лю́бому дарила.
[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]8 грудня 1991 р. [/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.71.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184656
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло