Не зітхай тихим вечором, милая

                     [b]*      *      *[/b]

Не  зітхай  тихим  вечором,  ми́лая,  
Не  збирай  мрій  букет  в  вечори́  
Одцвіла  наша  рута  чарі́вная  
Одшуміли  бентежні  сади.  

Все  було  в  тім  саду,  і  дощі,  і  весна,  
Були  зи́ми  й  було  розцвіта́ння,  
Та  пала́ла  у  нім  тоді  рута  й  жила́  
Квітка  нашого  диво-кохання.  

Віднайде́м  ще  одну  між  смерек  у  ліску́,  
Чи  запалимо  те,  що  зітліло?..  
Я  не  знаю.  А  може,  й  не  треба  вогню,  
Бо  і  так  вже  багато  згоріло.  

                 [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]  
                         [i]12  березня  1991  р.[/i]




Гай-Нижник  П.  Згадуй  мене...  Лірика  кохання.  -  К.,  2006.  -  С.36.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184230
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2010
автор: Гай-Нижник Павло