Багряне сонце падає в замет,
Рожевим язиком лизнувши вікна.
Стихає дня зимового банкет...
І кожний раз до цього треба звикнуть.
Вже в місто сині сутінки ввійшли,
Останній подих дня в них розчинився.
Багряне сонце падає в сніги...
За крону дуба місяць зачепився...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184130
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.04.2010
автор: Радченко