Я слухала як Ви читали вірші, -
свого натхнення й серця початки.
І тут я Вам лиш кілька слів залишу,
як вразив почерк Вашої руки.
І хоч читали Ви й без інтонацій:
актор живе не в кожного в душі.
Та щось було у тій вимові Вашій,
яке валило звичність на межі.
Ви всім своїм єством в рядках із рими
так тонко чарували слухачів,
були Ви за півподиху між ними,
і кожен Вас відчути би хотів.
А я була всього лиш за екраном,
за кІлькадесят років вже за тим.
А Ви були поеткою-гурманом,
а Ви зняли із мене дивний грим.
Я майже покотилась на коліна,
вслухаючись в мелодій Ваших фраз.
А хто Ви? Хто? А Ви - Костенко Ліна, -
велика поетеса поміж час.
P.S. Написала цей вірш під враженнями виступу Ліни Костенко у м.Сокалі (1995р.), та й взагалі, під ВРАЖЕННЯМИ від цієї чудової поетки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183850
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2010
автор: Halyna