Дихаю на повні груди,
Повітрям на світанку
Вдихаю запахи весни
Й ловлю я сонце, з ранку.
Я п'ю його диво, прану,
Яка ллється потоками
По тілу, дає йому силу,
Що зменшується з роками.
Вона потрібна для душі,
Для відтворення любові
Для натхнення на вірші,
Для продовження дороги,
Яка називається "життя",
Бо колись душа піде до Бога,
До його небесного вівтаря,
Скинути тягар земного гріха.
Вона має право ще жити
І добрі справи ще зробити,
Врятувавши країну від забуття,
Від духовного її , занедбання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183003
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.04.2010
автор: Макієвська Наталія Є.