Коли розквітне сад весною, прийде зізнання
БУЯТЕМЕ НАДІЯ І БАЖАННЯ
ДЛЯ ТЕБЕ ЦЕ, Я В РІЗНИХ БАРВАХ НАМАЛЮЮ
Тебе кохану пригорну тебе Іринка я зігрію
Вловлю я мить палку і чарівну, про що ти мрієш
І все почнеться так, що ти зомлієш
Наші уста в одному цілому палко з’єднаються,
Тіла,що жаги не можуть чекати побираються.
Пелюстки троянд, падають нам на долоні -
Я осипаю ними наші скроні
Це райське щастя,мить ця невловима і ясна
В цей час ти чарівна, зітхаєш так прекрасно
Ця флора нам дає ще більше насолоди, більше щастя
Забули ми про всіх, про все, про всі невзгоди
І навіть випадковий нам не перешкода
Ну та й нехай, він теж дитя природи
Йому наші флюїди зовсім не зашкодять
Ці хвилі божевільні, але такі короткі
Вони ж несуть кохання мить...
Таку солодку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182983
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.04.2010
автор: НЕСКУЧНІЙ