На гойдалці снів знов і знову
Я падаю вниз, вверх лечу.
Нові почуття, ніби повінь:
Життям незнайомим живу.
Прощаю зухвалість провини,
Прощаю недбалість розлук
І знову в кохання я вірю,
Як в ніжність матусиних рук.
З минулим я знов зустрічаюсь,
В майбутнє вдивляюся я,
З колін негаразд піднімаюсь
І вірю в прекрасність буття.
Несуть мене сни через ночі
На гойдалці вверх або вниз.
А серце мені знов шепоче:
"Будь ласка, ти тільки вдержись..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182845
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.04.2010
автор: Радченко