Наскільки вродлива, розумна вона,
обманливі очі, два дивних крила,
ламає всі звички, загострений слух.
Коли б не схотіла-втече від недуг.
Раніше складала у скриньку скарби,
міняла на подих життєвий, на те,
щоби пізніше в дарунок віддать
комУсь-хто з душею, а не кОмусь-хто знать.
Їй без різниці багатий, чи ні,
Їй все одно чи один ти в сім`ї.
Та простодушна богиня лісів.
Чи може бездушна принцеса вовків.
Давно, як дуб ще був зерня
вона гаптувала надію в серця.
Незнала ельфиня, що може колись
Їй випаде серце вампіра...Молись!!!
Моли...та ні, вже пропала.
І так замість того, щоб дітлахам
Дарувати при зорях загублені сни.
Тепер вона лише має
два шрами на шиї
й природжені крила краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182501
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2010
автор: Інга