Кажеш, міни у чистім полі
Де-не-де навмання розкидала?
Я ж казав тобі: – Серце! Доволі!
Досить зводити нам арсенали!
А натомість – гранат із півсотні,
Всі для тої старої базуки,
Ми б на кави пішли сьогодні...
Ти у відповідь що? Ані звука!
– А навіщо морські гармати?
Триста гаубиць було мало?
Краще було б три поросяти:
За півроку – свіжесеньке сало!!!
На городі звела капоніри.
Заплела все «колючкою». Грати.
Кум Петро до тебе в жовніри
Поривається йти за контрактом?
Вчора, бачив у супермаркеті,
Кулемета купляв, для годиться?
За такі мілітарні закиди,
Мабуть, вріжу йому по пиці!
На ставку весь фарватер мінований...
Щось бабахнуло проти ночі...
Прочитаєш цей зойк римований
І … кажи мені все, що хочеш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182225
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2010
автор: cooper_d