Чом ти, пташко, гнiздечко не в’єш,
Чом спiваєш сьогоднi так щиро,
I чому мене кличеш, i де ж
З круговертi буденного виру?
Чом я слухати хочу весну,
Чом я пiсню твою розумiю?
Я пробуджуюсь, наче вiд сну,
I тебе перервати не смiю,
Бо я чую - о, свiте, збудись! -
Голос радостi, голос надiї:
Як з’явився Архангел колись
Сповiстити про Диво Марiї.
Нинi свято Початку життя,
Непорочного вiчного Дива -
Дарував нам Всевишнiй Дитя,
I в покорi утiшилась Дiва.
Ось чому свiтить сонце в цi днi,
Розганяючи хмари чужи́ни,
I стає зрозумiлим менi
Щедрий голос малої пташини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182184
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Salvador