прощання

Не  залишай  мене…молю…
Подумай..  ти  ще  пошкодуєш…
Сумую.  Згадую..  Люблю…
Думки  мої  лиш  ти  хвилюєш..
Дозволь  з  тобою  попрощатись.
Сказати  лише  кілька  слів.
Тепер  посмію  я  зізнатись,  
що  ти  –  володар  моїх  снів…
Мене  навідуєш  щоночі,
до  себе  кличеш  –  аж  за  край…
І  я  біжу..  до  тебе  хочу…
А  ти  зникаєш..  Просто  знай*
І  так  постійно..  Я  втомилась
щоранку  лити  море  сліз…
Лише  з  тобою  я  навчилась
не  бачити  у  бурях  гріз…
Не  покидай  мене  навік…
Молю.  Благаю..  Заклинаю!..
Кожен  політ  твоїх  повік  –  
не  забуваю…  Пам’ятаю…
Приходь  й  надалі  в  мої  сни,
душа  для  тебе  не  закрита…
У  снах  немає  новизни…
Розказуй,  з  ким  стрічаєш  літо…
Ділись  зі  мною,  любий  мій
всім,  що  таїш  в  душі  глибинах.
Хоча  б  усні  теплом  зігрій.
Я  розчинюсь  у  цих  хвилинах…
Ти  мовчки  вислухав  мене
і  вже  пішов...  Лиш  запах  твій,
нехай  хоч  вічність  промайне,
назавжди  в  пам’яті  моїй…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182133
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Я все ще та*