Я йду ранковою росою
Під рясним дощем, та проте
Я йду весняною порою до неї
До неї... он вона іде
Босоніж, мокра, певно змерзла
Я обійму її як слід
У синім морі чорні весла
Розтоплять весь зимовий лід
Вона одна, вона єдина
З мільйонів, та лише вона
Любов найкраща, найпервина
Нальє собі бокал вина
Червоне-кров, а біле-сльози
Любов то яд, а смерть-життя
В троянди вдарили морози,
Вони як ми, тапер смітя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181989
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Ruslan Zakharoff