Здичавіла зграя собача,
Тепер вона вже зграя вовча,
Накидається на люд, голодна,
Колись дружня, а зараз ворожа.
Вночі, з під-тишка, нападає,
Лякає, зуби показує,
Хоче порвати на шматки,
Загризти людей до смерті.
Я не боюся давно тієї смерті,
Але ношу у сумці, м'ясні кістки,
Щоб мати змогу себе зберегти,
Для війни, боротьби з тими людьми,
Які до зла собак довели
Та їх на сміття викинули,
Колись своїх гарних друзів,
А тепер страшних ворогів.
Такі от люди серед нас живуть,
Маски дружби і любові носять,
А потім, коли їм не вгодиш,
Принизять, засміють і зрадять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181962
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 05.04.2010
автор: Макієвська Наталія Є.