Я, ніби вів з ним діалог неквапний, як послання...
Робив потуги - дослівно взнати "Новий Заповіт".
Він - ніби знав - всі мої втаємничені бажання...
Мороком страсної ночі віяв лагідний легіт.
Щороку чекаємо, що мессія зійде між нас...
Вигадкам різноманітним, вже не звести рахунок.
Священник собі твердить, що він, Божого Сина спас...
Та все безбожно підставляє хрест під поцілунок.
Далі не буду, щоб грішного нічого не сказав...
Бо в простих людей, віра у душі, стійка - глибока...
Коли б сходив на Землю Божий Син - він би покарав
-тих! - Хто віру спаплюжив. А показує на Бога. .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181338
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2010
автор: Гурман