Дурепа

Розірветься  небо  й  до  нього  в  долоні
Сльозами  впаде,  бо  не  вистачить  волі
Дивитись  на  ту,  що  безмірно  кохає
І,  втупившись  в  ніч,  все  благає..,  благає...

Потягнуться  трави,  лизатимуть  ноги,
У  відчаї  всі  перев"яжуть  дороги...
І  тільки  до  неї,  що  вірить  в  кохання,
Відпустять  з  полону  його  на  світанні.

Це  так  їй  хотілось,  та  так  не  буває.
Чекати  втомилась  і  більш  не  благає...
Не  тупиться  в  ніч,  бо  вже  бачить  світ  неба,
Лише  посміхається  з  себе:  "Дурепа..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180905
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2010
автор: A.Kar-Te