Подзвони мені, коли попустить алкоголь
І бруд душі проллється з блювотинням
Волосся умочи в їдучий пергідроль
Й опутай знову мізки алкопавутинням
Так, я врятую і накреслю схему
Для втечі з місця злочину - убивства фобій
Ми просто куримо: я слімси, а ти – «Кемел»
Дрімаючи на кедровім затишнім гробі
Ти подзвони мені, коли геть потемніє
І у весняних сутінках ми закопаєм тіло
Ніхто нас не осудить, просто не посміє
Ти так не хочеш??! Але я так захотіла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180042
Рубрика:
дата надходження 26.03.2010
автор: Наталка Тактреба