Сказати правду можна тільки раз,
Брехню ж - хоч сотню вдало промовляти.
Ніхто ніколи не полюбить нас,
Якщо уперто будемо брехати.
За дві хвилини - 10 твердих "ні",
Хоча насправді "так" було б доречно,
І правду чути тільки уві сні,
А наяву брехня живе безпечно.
На неї ж і законів не знайшли,
Її й не кожен може відгадати,
І чисту совість ми не зберегли,
Ту совість, що так важко відшукати.
Палає чесність в грізному вогні,
Дарма проходять дорогі хвилини,
Не в світі ми живемо - у брехні,
Туманом темряви обкутані години.
Себе продали і свою сім'ю,
Сусідів всіх, і друзів, і родину,
Та й зараз не наповнились жалю,
І хочемо продати батьківщину.
Так крок за кроком, день у день життя
Минає, пролітає, ніби пташка,
Дістань із серця ноти каяття.
Скажи, що не брехатимеш нізащо.
Усе пройде: і сором, і слова,
Безмежний тік кохання і надії,
Не забувай - лише твоє ім'я
Будитиме в нащадків світлі мрії.
Не заплямуй його брехнею літ,
Що в свій полон забрала всю планету,
Змайструй для себе ідеальний світ,
Не для падінь - лише для стрімких злетів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179147
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: Цикнева