Природно два береги у кожної ріки
І доки їх мостами штучно не зєднали
Допоки не знали вони людської руки
В усім завжди порозуміння собі мали
Нехай і поміж людьми буде все природно
І нема потреби зєднувать усе мостом
Вони ржавіють трухнуть і падають на дно
І неодмінно десь осідають брудом злом
Отруять все навкруги своїм штучним тілом
Напустять ржу-яд-трунок і не бути з добром
Нехай вода природно плине своїм руслом
Треба єднає береги природним бродом
Мілина на котрийсь час зєднає береги
Для їх природної таємної любови
Потім піде піде виром-виром лиш круги...
Ти не почуєш їх інтимної розмови
Так ведуть людей різні береги дороги
Немовби в один бік ідуть та все не разом
Поруйнував хтось наші броди перелоги
Щоб стрітися до витоків вертаймось часом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179116
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: Гурман