*

На  великім  торговищі  звізд,  плащаниць  і  плащів,
Де  незайманість  й  доля  уцінення  ждуть  без  огріху,
Херувимів  не  чуть.  Попід  стінами  –  світ  на  потіху…  
Тільки  ж  має  за  тою  стіною  вселенських  плачів
Буть,  нехай  не  стіна,  а  хоча  б  перестінок  для  сміху.

На  великім  зглядовищі  палями  били  тіла.
Обмолочене  зерня  чіплялось  за  спечену  землю.
І  ступнями  невбутими  Син  ішов  Божий  по  терню.
І  вершились  діла.  І  судьба  попід  стіну  вела.
Й  закатовані  ті  стали  кровію  новому  зерню.

На  великім  зчовповищі  натовп  не  диха  у  такт.
Хоч  всі  рівня:  потворні  і  ті,  в  кого  крила  на  спині.  
Прапорець  той  –  що  фінішний  –  ставлять  вже  на  середині.
І  збуваються  так.    І  –  хоч  помилка  –  пишуть  цей  тракт.  
Й  лиш  з  засвічених  плівок  душа  проступає  людині…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178495
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2010
автор: Вересянка