Перший свій крок до смерті, ти робиш коли народжуєшся. А коли робиш останній – наближаєшся до народження.
Samar Obrin
______________________________________________________________________________
Я заповнений коханням до «нікого» -
Жив колись…
Мріяв збудувати міст в майбутнє коло
Одиниць,
Простягав за небокраї
Дві руки
У яких тримав, що маю
І вірші…
Я здавався всім - невчасним
Юнаком
В боротьбі з усім сучасним
Ворогом
І звертаючись до людства
Жаль не мав,
Бо тебе, моє майбутнє -
Готував…
Буду жити серед пилу
І книжок
В часі де люба людина -
Ватажок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177763
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2010
автор: Samar Obrin