Коли  ти  бродиш  мертвими  стежками  долі,
 Ховаючи  щось  чисте  в  бруднуватих  грудях,
 Ступаючи  по  зміях  завтрашнього  болю
 Не  бачиш  горя  в  нещасливих  людях..  
Коли  із  губ  летить  дешевий  запах  білого  вина,  
Наполовину  злитий  з  вбивчим  нікотином,
 В  багні  чужої  правди  задихається  душа,
 І  тоне  в  тіні  чорної  картини....  
«Пробач....»  -  загубиться  в  поранених  долонях,
 Котре  носитимеш,хапаючись  за  тіні.  
Незрозуміло  імпульсує  в  скронях
 Відлуння  страху  сплетене  в  надію...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177709
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2010
автор: anela