Хтось любить зиму, я ж люблю весну,
Люблю весну, що холодом ще дише,
Ту мить, що будить землю всю від сну.
Коли мороз свій штрих останній пише
У мене на вікні...
Коли красу на трон всі підіймають
В особі жінки, матері, бабусі.
Аромат снігу й квітів, вітер грає,
Усе пульсує, все навколо в русі,
Життя прекрасне!
Лиш березню я оду заспіваю!
Як все навколо, я встаю з колін,
Кріз град невдач, крізь біль я оживаю,
Я хочу щастя, жду я перемін!
Нарешті весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177446
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2010
автор: Мерана