торішній сніг стікав ринвами двічі
і хтось казав, що то повії плачуть
а перехожі заглядали в вічі
хоча й не розуміли, що мій погляд значить
крамольні треки в МР3 - лиш мої
і лиш для мене місто це гидке й безлике
ти щось сказав – ні, то мовчать сувої
та я вбиваю їх шаленим криком
ми не змінимось в бажанні жити
й продавати себе за три пенні
хоч так хочеться іноді вити
запиваючи сльози щоденні
ми лиш вибл*дки старих будинків
антиквар з порцеляни й міді
так втомились від сильних вчинків
тільки гроші й ніякий Овідій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176688
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2010
автор: Наталка Тактреба