відкрию повіки опісля сну й побачу тебе
...усміхненого щасливого...
та чи щастя те буде моє? чи полишить воно мене..
.як негідну того щоб її кохали...
щоб кожній її усмішці раділи ..
брали на руки та цілували..
.підносили до неба та обнімали..
іній на волоссі,але тобі пасує
немов ти просто посивів...
рука за руку..а очі дивлячись у небо
повні щастя..й любові...
душа душі торкається..лише тонкими кінчиками губ...
в обіймах стукіт серця відчуваєм..немов тримаєм у руці його
очі в очі ми зіткнулись з часом
що несподівано нас підстеріг..
і весь наш сон що був життям
відканув в небуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176661
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2010
автор: Босоніжка