Зима не відпускає. Крізь скляні полотна
Ми безперервно граємось у біль, немов у паски
Я королівна з королівства Брехунів,
Де щохвилини треба змінювати маски.
У тебе зліва щось так стукає й болить,
Як при повільному підйомі на Голгофу
Я королівна, що усе твоє життя
Перетворила на суцільну катастрофу.
Ти проводжаєш поглядом мене
Оцінюючим, зверхнім, наче панським
Я королівна, що небезпричинно плаче
У ванній переповненій шампанським.
Лишень на мить я погляд відвела,
Твої звичайні фішки стали дамками
Я королівна з божевільними очима,
Що грається дзеркальними уламками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176557
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2010
автор: Катя Куприна