Я вже випила гірку самотність ночі,
Спопелила, по весні, прозорі мрії.
І без сліз дивилась долі в чорні очі,
Але так стомилась жити без надії.
Я вже знаю де лікують хворі душі,
Човняр часу зачекає до смеркання,
Як духм'яно пахнуть стиглі груші…
Мабуть, просто осінь дуже рання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2010
автор: Маска