Мій милий, давай повернемо кохання,
Давай ми повернемо миті чекання
І мрій того, чим ми будемо жити –
Давай ми повернемо все – край тужити.
Та він не схотів, а я вже втомилась
Шукати того, в чім життя опинилось
І все це жахливо і страшно до болю,
Та не повернути загублену долю.
Так, не того ми від долі чекали,
Та чого ж втомились і руки поклали?
Невже ти не віриш у казки щасливі?
Невже ти не хочеш повірити в мрії?
10.01.2001
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1764
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2004
автор: Candy Lane