Невже твоя душа також нещасна?
В піснях усіх оспівана, прекрасна!
Любов на ній лишила теж сліди,
Забудь усе, люби, люби!
Навіщо це тобі нещастя?
Лети, лети, ти так прекрасна -- пташко.
Навіщо тобі клітка золота?
У тебе крила й неземна краса.
Невже приємно бути отакою,
Бездушною і вічно злою!
Навік закрити серце для кохання,
Й забути, забути всі мої признання.
Невже глибокі на душі сліди?
Невже коханню знову не прийти?
Ти серце своє ще хоч раз відкрий,
Забудь про все і клітку ту закрий.
Ти крила свої знову розведи,
Змахни, змахни, і в небо полети
Лети і радуйся красі, ...люби!
ТИ так прекрасна -- пташко, ....Полюби!
Пташці, яка народжена кохати....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176260
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2010
автор: Розбите серце