Знову біла хурделиця,
Зачаровано крутить свій вальс,
Зберегти би танцюючі пари,
Та сніжинки у руки не взять.
Памянути їх кружкою чаю,
Розтопити в своїй душі лід,
Ох навіщо ти Боже караєш,
Без не винний природній політ.
Людям смертним усім засторога,
Швидкоплинна є наша краса,
Тож цінуймо лиш те що вже маєм,
Наше щастя теж в руки не взять.
Січень2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175428
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2010
автор: STARGROMADSKIJ