Давай…

Давай  зустрінемось  у  мрії
Десь  після  півночі  надій,
Коли  туманом    посивіє
Старий  лукавець-вітровій.

Пройдемо  місяцем-місточком
Понад  безоднею  гріхів.
Чи  хто  цю  зустріч  напророчив?
Ніхто  б  гадати  не  посмів.

Ледь  чутним  порухом  безодня
З’єднає  дві  душі  в  одну.
Теплом  наповнена    долоня
Стривожить  давню  таїну.

Цілунком  стрепенеться  щастя,
Розсипле  іскорки  принад...
А  на  Землі,  напевне,  здасться,  
Що  то  почався  зорепад...
2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174690
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: olesyav