Торкаю я - шовкові коси...
горить у нас - вогонь життя!
По всій землі - ранкові роси,
та час летить - без вороття...
Вербові коси - я в руки брав,
і ніжно-ніжно, їх обіймав.
Весняні роси - дивні коси,
я ніжно-ніжно вас цілував.
Тебе зустрів - немов лебідку
і без вагання - покохав,
з собою взяв - вербову гілку,
їй біля хати - життя дав.
Росла зростала - мов чечітка,
кохалась з сонячним теплом...
В косу - заплетеная стрічка...
... тоді - я був ще козаком.
Вербові коси - я в руки брав,
і ніжно-ніжно, їх обіймав.
весняні роси - дивні коси,
я ніжно-ніжно вас цілував.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174593
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: Гурман