́Якось заспокоїлось, вже і...не чекає
Дівчина закохана жестів щедрих, свіжих.
Літечко пекучеє, наче й не тікає,
Просто, час дивитися, що зійшло, що тішить.
А прості ж кліт́иноньки..швидко-швидко діляться!
Їм немає с́еньсоньку складнити процес.
Де, коли, чому спорхн́е перша спохмурнілиця,
Й зазвич́айнить холодом шлюб-делікатес?
Так з компаній здр́ужених люди розбігаються.
І з родин призв́ичненних – хтось кудись піде!
Про той настрій стартовий краще не питатися.
...Голова в закоханних і без нас гуде.
09.02.10 р. Берлін, 11-17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174202
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2010
автор: Юхниця Євген