Данное стихо написано совместно с ГолубкаЛис ом...=))))
Блакитне небо, хмар не видно
Від сонця промені ясні.
Лише два лебеді. Обидва
Кружляли в танці на весні
І їх неначе хвиля свіжа,
Пустунець вітер підіймав.
Лебідку лебідь ніжно ніжно
Крилом широким обіймав.
Усе було , неначе казка...
Та раптом вистріл пролунав.
Одне життя навік погасло.
На землю камнем лебідь впав.
Вона ще трохи покружляла ,
Але у сердці- біль і тьма
За ним тужила і кричала
Без нього жити - сил нема...
І склавши крила безнадійно,
Вона промовила:"Зажди..."
На землю кинулась спокійно
Щоб з милим бути назавжди...
Таким є вірнеє кохання
Коли з коханим в ад і в рай
І навіть в мить його останню
З ним горе й щастя розділяй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174024
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2010
автор: Алёнчик