вдихай мене у себе доки є ще сили!
цілуй так ніжно мов краплю ранньої роси
просто знай що серце моє заполонила!
не думай про погане не думай «відпусти»
тебе до серця притулив я ніжно-ніжно
намалював на твоїх вустах свою любов
і цей лиш спомин поцілунок дивовижний
який поглинув мене у лапи чи немов?
вдихай мене у себе адже віра з нами!
стискай міцно руками вже звичний тобі стан
ми ступаємо піском спільними ногами
усе що ми вдихнули нікому не віддам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173107
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2010
автор: Роман Штігер