Завтра вже буде кінець,
а поки бери все, бери!
Я хочу великого танго…
Танго серед зими.
Нічого мене не питай,
слова запусті для нас.
Нехай зачекає світ,
зарядами витканий час.
Стук серця візьму за ритм,
Роблю я свій впевнено крок.
Обом нам зриває дах,
це танго-життя урок.
Я хочу, щоб вів саме ти,
бажання – якась дивна річ.
Тягай за волосся, мовчи,
вистава, все ж, варта тих свіч.
Вже очі-один лиш запал
і танго немає меж…
У тебе розбита губа,
На мені ти сукню рвеш!
Лежу на підлозі, кричу,
Вже змішані сльози і кров.
Ти просто вийшов з кімнати,
Танго –жорстока любов.
Вертаєшся…пляшка вина…
Я знаю, що ти не підеш!
Бо завтра знов буде танго,
відродишся й знову помреш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170634
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: Крапля неба