Вузька доріжка в"ється
До самого села.
Чому ж так серце б"ється?!.
Давно ж тут не була.
Я йду, а в полі тихо.
Ніщо не шелесне...
Виблискує лиш жито:
Колосся золоте.
А попід житом - стежка
Червона, вогняна.
І маки, як мережки,
У колос їх впліта.
А вітер хилитає
Червоні пелюстки...
І згадки навіває
Про прожиті роки.
Дивлюсь: похила хата
Без вікон, без дверей..
Чомусь печаль наводить
І смуток на людей?
А он в садочку пишно
Черешня розцвіла...
І пам"ять про колишнє,
Мов жаром обпекла...
Ледь диха ще криниця...
Яка смачна вода!..
Чому ж так часто сниться
Дорога до села?
Чому ж ти серце плачеш?
Чому болиш душа?..
Не буде вже інакше...
І...потекла сльоза...
--------
Написані твори про хату на основі побеченого. В селі не жила і хату не покидала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170365
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2010
автор: Н-А-Д-І-Я