Потихеньку, помаленьку
Щось відходить, щось відоме
Те, що знав іще маленьким
Стало іншим незнайомим
Простір весь покритий млою
Щось чуже і невиразне
Починає рік за роком
Становитися заразним
Вже не можу говорити
Ті, слова, що знав від тата
Заміняються на звуки
Мова стала небагата
Звідусіль слова лунають
Ні, не рідні не вкраїнські
Розум млою обгортають
Все чужинські, все чужинські
Дітям в школі докоряють
За вимову немісцеву
Тишком, нишком набирають
Москалів із них взірцевих
Щоб не знали і не сміли
Пам'ятати про минуле
Щоб дітей своїх не вчили
І рідню свою забули
Потім стануть їх цькувати
На Вкраїну і на мову
Щоб Москва в усіх усюдах
Владу мала гарантову
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170195
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.02.2010
автор: tro