Повертаються весною птахи з чужини
До своїх гніздечок рідних, де колись зросли.
Й жайворонки прилетіли, щоб зустріть весну,
Своїм співом розбудили всі поля від сну.
Сійся, сійся і родися, цвітом розквітай,
Наш єдиний, неповторний, серцю рідний край.
Поєдналися в любові - відданість землі,
Тяжка праця хліборобська і птахів пісні.
Жайворонки прославляють тих людей з села,
Хто весною поспішає засівать поля.
Кого з нами вже не має, хто землю плекав,
Той у вічність повернувся - жайворонком став.
А коли заростуть ті стежини, що водили мене у поля,
В небесах, серед стай жайвориних, там залишиться й пісня моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169539
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2010
автор: Віктор Кущина