усмішка далебі розкрита рана
від шаблі а ще гірше від цілунку
що тяжкий неначе сповідь рано
тяжкий мов цукру клунок і солодкий
либонь так само
болючо -нестерпний як звістка
і таклж часом гіркий
як мости розташовані хистко
над голодним плесом ріки
з-під шаблі чи вуст калина
життєдайна стікає просто
і в розлуці родина єдина
і в розпуці свідомість посту
не вдалася ростом
-у Бога
-у Батька
дитина
отож калина надмісткі патьоки
на щоках і хтозна може в серці
так бо розпач кинувся навтьоки
ні бо сум початок герці
усміхаймось будем ще втрачати
усміхаймось ми до болю звикли
стуку в двері має вистачати
якщо ключі від серця раптом зникли
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169493
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2010
автор: Світлана Пражко