НАДЗВИЧАЙНО ТИХО

Дивно  тихо  всередині
 майже  порожньо
потріскує  осінній  жовтий  мотлох
заморожених  тротуарів  шепіт
таємницю  замовчують  сліпі  ліхтарі
Теплий  промінь  
сіпнуло  за  серце
знайомою  піснею  запахом  пива  до  піци
посміхнусь  уже  не  порожньо  
уже  не  тихо
Дракони  сховались
здохли
вимерзли
під  ногам  ламаються  луски
їхніх  кольчуг
Гріє  долоні  магія  кави
що  написано    на  кухлику  долі  
доки  не  дасться
доти  не  зітреться  напис
Головне  наважитись
змогти
переінакшити  світ  
внутрішній  спокій  зібгати  мов  клапоть  паперу
і  двері  відкрити  новим  почуттям
розчинитись  
листопаду  віддатись
на  порозі  нового  життя
       
             09.11.2008р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169409
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2010
автор: gala.vita