Я сплю і бачу сон: приходить осінь,
Cпадає листя долі знов і знов,
Я сплю і бачу, що палає й досі
Тобою не оцінена любов.
Я сплю, але сама того не знаю,
Я йду, наздоганяю листопад...
Ні - я не плачу, ні, бо я ридаю:
Це точка неповернення назад.
Я сплю, та чи мені від цього легше?
Негода рветься в душу раз у раз...
Розлука - це не вдруге і не вперше,
Затихли оплески і розпочався джаз.
Я сплю. Йде дощ. Кружляє листя.
Це не наспраді, та не в тому річ.
В каміні догоряють добрі вісті,
Ти десь далеко, а надворі - ніч...
23.10.2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168828
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2010
автор: Любовь Козырь