Як скрипка…

Коли  стихає  музика  душі,  
А  в  серці  струни,  як  в  новенькій  скрипці,
Облиш  мою  любов  на  самоті,
Дозволь  поплакати  мені  та  пожуритись.

Я  ненадовго.  Не  переживай.
Не  захворію  і,  як  зараз  модно,
В  депресію  не  упаду  ніяк,  
Бо  навкруги  мене  доволі  людно.

Я  просто  розберусь  в  собі  -  і  все.
Я  дуже  хочу  швидше  зрозуміти,  
Хто  ти  для  мене  і  хто  я  тобі  –  
У  незнанні  несила  більше  жити.

Облиш  мене  і  не  води  смичком
По  й  так  болючих  струнах  мого  серця.
Нехай  спочине,  хай  переболить
І,  може,  музикою  знов  тобі  озветься.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168631
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2010
автор: Людмилка